nasa-juno
Автор admin На Июль 5, 2016 в Без рубрики

Сьогодні, у понеділок, почала роботу міжпланетна станція Juno (Юнона за древньоримською міфологією була сестрою та жінкою Юпітера). Цей космічний апарат за п’ять років подолав 667 млн кілометрів, щоб почати найбільш ретельне дослідження найбільшої планети сонячної системи. Для того, щоб подібне стало можливим, учені та інженери вирішили багато проблем. Ось п’ять цікавих фактів про місію Juno.

  1. Juno скоро встановить рекорд швидкості

За останні кілька тижнів гравітація Юпітера значно розігнала «Юнону». На момент прибуття цей космічний апарат стане найшвидшим, який зробила людина. По відношенню до Землі він летітиме зі швидкістю 260 тисяч кілометрів на годину. Це вдесятеро більше, ніж досягали шаттли.

4 липня, коли станція почала роботу, вона трохи загальмує себе. Її двигуни працюватимуть 35 хвилин та понизять швидкість до 210 тисяч кілометрів на годину. Але все одно вона залишиться найшвидшим космічним апаратом на орбіті планети.

Необхідність розганятися до такої шаленої швидкості диктує Юпітер та бажання максимально наблизитися до його атмосфери. Якщо апарат буде надто повільним, гравітація планети-гіганта просто затягне його. Висока швидкість дозволить «Юноні» пролетіти повз.

  1. Електроніка Juno захищена, наче від атомної війни

Юпітер – дуже суворе місце, особливо для крихкої електроніки. Планета має потужне магнітне поле, яке наче пилосос притягує до себе заряджені частинки з космосу. Через це радіаційні пояси навколо газового гіганта в мільйони разів інтенсивніші, ніж навколо Землі.

Щоб захистити електроніку «Юнони», інженерам довелося будувати радіаційний бункер. Він являє собою 180-кілограмовий титановий бокс розміром з багажник типового джипа-паркетника. Така кількість металу знижує дозу радіації, що діє на електроніку, у 800 разів. Розміщені поза сховищем інструменти та сенсори вкриті танталовими чохлами. Сонячні панелі «Юнони» захищені спеціальним, стійким до радіації склом.

Загалом під кінець своєї місії у 2018 році «Юнона» отримає дозу радіації, яка дорівнюватиме 100 мільйонам рентгенівських знімків.

  1. Зв’язок Juno дуже слабкий

Щоб захиститися від тяжіння Юпітера, «Юнона» мусить швидко літати навколо нього. Це означає, що орбіта цього апарата буде дуже сплюснутим та видовженим еліпсом. При цьому сигнал радіозв’язку буде в мільярд разів слабшим, ніж у вашому мобільнику. Він навіть слабший, ніж на апараті New Horizons («Нові горизонти»), який зараз летить на край Сонячної системи, а також надав нам найдетальніші в історії знімки найбільш віддаленої планети Плутона.

«Слухати» слабкий голос «Юнони» буде комплекс Goldstone Deep Space Communications Complex з кількох антен. Одна з них має діаметр у 70 метрів та розміщується в Каліфорнії. Інша – в Канберрі в Австралії.

  1. Juno працює на екологічному паливі

Апарат «Юнона» також став найбільш віддаленим, який використовує для своєї роботи сонячне світло. У районі Юпітера воно у 25 разів слабкіше, ніж на Землі. Тому для захоплення достатньої кількості енергії «Юнона» має 18 000 сонячних панелей, які простягаються на 20 метрів та розміщені в масиві з трьох блоків.

Орбіту Juno розрахували таким чином, щоб апарат ніколи не опинявся в тіні Юпітера. Винятком є вихід на орбіту, коли апарат розвертається на 90 градусів. На цей випадок «Юнона» має акумулятори.

  1. Ви можете вибирати цілі для дослідження

Успіх місії «Нові горизонти» показали NASA важливість публікації гарних знімків. Щоб зацікавити публіку в дослідженні Юпітера, на Juno є три камери, одна з яких – JunoCam. Її можуть контролювати астрономи-любителі, вказуючи «Юноні», що фотографувати на поверхні газового гіганта.

Оставить комментарий